Перші — звичайні дитячі секретики, таємні містечка для рогатки та фантиків і все в цьому роді. Другі — таємниці, від яких неспокійно та страшно, і про які треба розповідати мамі з татом. З віком теми стають «дорослішими», дітям розповідають про сексуальні домагання та ерекцію. Безумовно, освітня програма має відповідати віку, розвитку дітей, бути повною та послідовною. Історія нашої країни свідчить, що, декларуючи важливість естетичного виховання, державна політика сприяла створенню об’єктивних обставин, які визначали зайвість високого рівня естетичного розвитку особистості. Не дивлячись на те, що рівень естетичної вихованості був недостатньо високим, держава, використовуючи засоби естетичного впливу, особливо мистецтво, формувала міфологізовану свідомість, яка перекручувала адекватне сприйняття дійсності.
- Дотриманням великої кількості умов важче управляти, оскільки має місце стихійність і негативний вплив зовнішнього середовища.
- Необхідність сексуальної освіти у сучасних школах усього світу — досі дискусійне питання, довкола якого зламалося чимало копій.
- Проте таке ставлення до світу та до самої себе властиве особистості, у якої розвинена дійсно людська чуттєвість, тобто естетично розвиненій особистості, що є, у свою чергу, також результатом естетичного виховання та самовиховання.
- У реалізації цього відношення робиться наголос на взаємозв’язку між “Я” і “Ти”, що уможливлює перетворення двох особистісних світів в один.
- Єдиний шлях управління розвитком особистості – пізнання факторів упливу на цей розвиток.
Таким чином, результати дослідження підтвердили загальноприйняту думку про те, що демократичне виховання, засноване на підтримці й турботі батьків про дітей, є найбільш ефективним. Крім того, авторитарне виховання в певних культурних http://chp.com.ua/ua/all-news/item/25753-pochala-diyati-sotsialna-merezha-pravo групах (наприклад, у афро-американських сім’ях) не має таких негативних наслідків, як у більшості сімей. Щодо засобів естетичного виховання, необхідно назвати також естетичну освіту, естетичне і художнє навчання.
Модель процесу виховання в закладах освіти
Виховання — соціально і педагогічно організований процес формування людини як особистості. Всі книги та статті є власністю їхніх авторів та служать виключно для ознайомлення. Формування почуттів (стійких емоційних відносин людини до явищ дійсності). Навички батьківства (англ. parenting skills) широко варіюються, а особа з хорошими навичками батьківства може вважатися хорошим вихователем/вихователькою (англ. good parent). В Онтаріо восьмирічкам говорять про сексуальну недоторканність, про гендерну ідентичність, про небезпеку пересилання інтимних фотографій та венеричні захворювання.
Доречно сказати про те, що естетичне виховання саме у згаданій сфері (поведінці та побуті) тісно зв’язане з особливостями національної культури, національних традицій. Так, у минулому столітті в російському суспільстві було прийнято, щоб кавалер, який бажає йти з панною під руку, запропонував їй праву руку. У Франції в той самий час було звичайним у аналогічній ситуації пропонувати ліву руку. Естетика поведінки, на відміну від етики поведінки, стосується насамперед ритуального боку людської поведінки, форми, в яку облачають той чи інший вчинок. Засобами естетичного виховання також є поведінка та побут людини. Естетика поведінки виявляється у людських відносинах (виробничих, побутових, особистих, суспільних) і закріплюється у вчинках та діях людей.
Вчать переважно дівчаток, інтимні питання займають лише кілька годин у восьмому класі. Досі показують, як на банан надіти презерватив, трохи про контрацепцію. Проблема підліткових ІПСШ, сексуального насильства та ранньої вагітності практично не торкається, теми гомосексуальності теж. Про секс та гендерну ідентичність діти дізнаються з інтернету, від батьків та друзів. Естетика побуту обумовлює правильну організацію предметного середовища, яка співвідносна з уявленнями особистості про міру, гармонію, вона виявляється в оформленні житла, в одязі, у зовнішньому вигляді в цілому тощо. Дійсно невичерпні багатства естетичного розвитку мають мистецтво і художня та естетична творчість, до яких більшість людей, що професійно не займаються художньою діяльністю, залучаються саме у вільний час.
ВР ухвалила закон про вдосконалення вищої освіті: що він передбачає?
Складність полягає насамперед у тому, що естетичне виховання, безумовно, маючи власну специфіку, є аспектом усіх інших видів виховання та у реальному виховному процесі є таким, що важко відокремлюється від них. З іншого боку, зміст естетичного виховання містить, хоча й не обмежується ними, художнє виховання, естетичну освіту, художнє навчання тощо, тобто створює складну внутрішню структуру. Згодом вчені розглядали ці стилі в контексті категорій «вимогливості» та «чуйності». Обидві ці якості є бажаними для гармонійного зростання дитини, але не кожен метод виховання їх забезпечує. Так, авторитетне виховання є одночасно чуйним і вимогливим, саме його вважають оптимальним стилем. Згодом вчені розглядали ці стилі в контексті категорій «вимогливості» та «чуйності». Ефективність виховної роботи залежить від використання системи спеціальних методів, які зумовлюють зміст і специфіку діяльності педагога, а також спосіб побудови взаємодії з вихованцями з метою реалізації виховних завдань.
Функції виховання у формуванні особистості
Формування глобального мислення, наукового світогляду включає в себе розвиток установок і поглядів, доступне лише особистості з розвиненим мисленням і усвідомленістю. Недостатньо просто передати людині знання, необхідно навчити його в подальшому самостійно розвивати свій інтелект, реалізовувати здібності до аналізу і дослідженню. Багато що тут залежить від чинників, що впливають на особистість вихованця, а також його початкових внутрішніх ресурсів. Мета естетичного виховання (в кінцевому рахунку і самоціль суспільного розвитку) – людина, яка розкрила повноту своєї сутності, універсальна гармонійна особистість. Упорядкованість виховної роботи забезпечується через використання численних її форм.